Головна » Статті » Київщині - 80 » Київщині - 80

Молодий та древній край
Цього року виповнюється вісімдесят років Київській області. Ця дата співпадає з 1150-м ювілеєм створення Київської Митрополії та 1130-ою річницею заснування Києва - столиці могутньої держави Київська Русь. Поруч з такими історичними датами вісімдесята річниця Київської області сповнена юнацького оптимізму, молодечої звитяги і віри у майбутнє, адже це - лише початок дорослішання із великою силою й потужним потенціалом на перспективу.

Київська область - це історично сформований центр України й усього східнослов'янського світу, адже саме на її території знаходяться поселення часів палеоліту, що мають вік у 20 тисяч років, міста-гіганти трипільської цивілізації, що розвивалися одночасно зі становленням найдавніших культур світу - шумерської та єгипетської; на її Дніпрових кручах зробило свої перші кроки у східнослов'янський світ християнство, будувалися перші українські храми, створювались бібліотеки, школи, потужні ремісничі центри. Саме про ці землі писав літописець: «Хто ж не полюбить князівство Київське, коли це вся честь і слава, і величність, і глава всім землям руським, і від всіх далеких царств стікаються люди і купці, і всякі добрі люди з усіх країн бувають тут».

Після занепаду «золотої» києворуської доби Київщина протягом століть була поділена між державами та релігіями на Правобережну і Лівобережну, і лише у ХХ столітті вдалось об'єднати те, що завжди і споконвіку було єдиною благословенною Київською землею. Від ІІ половини ХІV століття край входив до складу Великого князівства Литовського, згодом - Польщі. Це був час формування козаччини, народження національного визвольного руху, і в цих процесах Київщина відігравала роль головного осередку національно-культурного відродження, яке спиралося на величну тисячолітню історію.

Після Національної визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, в якій Київщина з її трьома славетними козацькими полками відігравала неабияку знакову роль, Переяславщина і Київ з невеликою прилеглою територією лишилися за Росією, решта Київщини перейшла до Польщі. Після інкорпорації до складу Російської імперії земель Правобережної Київщини, край став центром не лише оновленої губернії, але й усього Південно-Західного краю. Невдовзі він перетворився на значний торгово-комунікаційний і культурний центр, до якого тяжіли всі тогочасні українські міста і великі міста держав-сусідів.

Упродовж ХІХ століття Київщина розвивалась як потужний центр цукрової і винокурної промисловості: край налічував 101 місто і містечко, у 1824 році тут було відкрито перший у Російській імперії цукровий завод, а на 1865 рік їх функціонувало вже сімдесят два.

Народження обласного адміністративного утворення відбулося 27 лютого 1932 року, після неймовірно бурхливих і карколомних подій початку ХХ століття та низки адміністративно-територіальних реформ.

Модель «обласного утворення» як заміна самодержавної влади була запропонована восени 1917 року Юридичною радою Тимчасового уряду, яка бачила майбутнє імперії як єдиної держави з обласною автономією, на противагу федералізації, яка в контексті революційних подій могла знищити єдність країни. Теоретичним підґрунтям рішення слугував «Наказ» від Київської губернії Засновницьким зборам, що визначав «область» як адміністративно-територіальне утворення на основі спільних фізико-географічних, етнографічних, економічних та історико-політичних ознак, проте чільним принципом лишалась економічна єдність об'єднаних в область територій.

Упродовж 1920-х років Київщина реформувалася в кілька етапів: чотирнадцять повітів Київської губернії були спочатку поділені на сім округ; після ліквідації губерній, у 1925 році, кількість округ скоротилася до п'яти - Білоцерківської, Бердичівської, Київської, Уманської та Черкаської. Через п'ять років, у 1930 році, після ліквідації округ Київщина мала два міста - Київ та Бердичів, і п'ятдесят вісім районів. На час створення Київської області, у 1932 році, до її складу входили дві округи - Коростенська та Новоград-Волинська і сімдесят вісім районів.

За два роки, 24 червня 1934 року, столицю УРСР було перенесено з Харкова до Києва, і хоча столиця адміністративно не входить до складу Київської області, це неабияк вплинуло на посилення потенціалу регіону.

У 1937 році, після створення сусідніх Житомирської та Полтавської областей, зі складу Київської області до Житомирської відійшли двадцять вісім районів, міста Коростень та Новоград-Волинський; Полтавській області передали чотири райони Київщини. У 1939 році, з утворенням Кіровоградської області, до неї відійшли ще п'ять районів, відтак станом на 1939 рік Київська область мала вже п'ятдесят три райони. У 1954 році до новоствореної Черкаської області відійшло дев'ятнадцять районів, остаточно сформувавши основу нинішнього адміністративно-територіального поділу, за яким сьогодні Київська область має двадцять п'ять районів, одинадцять міст обласного значення, тринадцять міст районного значення. В області мешкає майже два мільйони людей.

Київщина подарувала людству таких епохальних постатей історії та культури, як потужний реформатор, обдарований керманич та стратег, хреститель Русі Володимир Великий, талановитий дипломат і ерудит гетьман Іван Мазепа, автор Гімну України, поет і натхненний етнограф Павло Чубинський, всесвітньовідомі художниці Катерина Білокур і Марія Приймаченко; муза шістдесятників, корифей сучасної української поезії Ліна Костенко та срібний соловей ХХ століття, геніальний співак Іван Козловський.

На цей час у Київській області збережено і функціонує майже три тисячі пам'яток археології, містобудування і архітектури, історії та мистецтва, серед них - старовинні храмові та палацові комплекси, прадавні поселення та кургани, мальовничі дендропарки, сотні тематичних та меморіальних музеїв. Останнім часом на Київщині взято на облік ще майже сто нових пам'яток, адже тисячолітня історія краю щодня відкриває дослідникам свої нові скарби.

Вісімдесятилітній ювілей Київської області - подія знакова і вагома, адже згідно з українськими народними віруваннями, як і на переконання більшості релігій та світоглядних вчень, цифра вісім символізує гармонію та симетрію, згоду та закон, рівновагу і справедливість; позначає нескінченність, із взаємонаповненням матеріального і духовного світів; для християн це - символ відновлення і відродження...Тож наступне десятиліття тисячолітньої історії молодої Київської області має бути саме таким спільними зусиллями і з Божою допомогою!

Категорія: Київщині - 80 | Додав: rda (02.01.2012)
Переглядів: 617 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
���� ��� windows 7, �����������, ������� ����������� ������������ 2013