| Головна » Статті » Управління юстиції |
Майбутні нюанси державної служби згідно проекту Закону України "Про державну службу України"
| На сьогодні порядок діяльності державних службовців та їх статус, які працюють в державних органах та їх апараті, регулюється Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року (надалі - Закон). Закон пропонується викласти в новій редакції Проект Закону України "Про державну службу» (далі -законопроект) розроблений в рамках проведення адміністративної реформи, одним з напрямів якої є підвищення якості державного управління. Прийняття законопроекту сприятиме комплексному реформуванню державного управління та створенню в Україні професійної, політично нейтральної та ефективної державної служби. Законопроект визначає основи державної служби, порядок вступу на державну службу, її проходження та припинення, правовий статус державного службовця. Згідно з положеннями законопроекту (розділ I) державна служба - публічно-правовий інститут, основними функціями якого є підготовка пропозицій щодо формування державної політики, забезпечення її реалізації, надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам, а також відповідна професійна діяльність державних службовців. Особливості законопроекту полягають в наступному. 1. Управління державною службою в органах державної влади Статтею 5 законопроекту передбачено, що державне регулювання та проведення державної політики у сфері державної служби здійснюється спеціально уповноваженим державним органом з питань державної служби. Управління державною службою в органах державної влади здійснюється керівником державної служби в цих органах. Отже, вводиться поняття керівник державної служби в органі державної влади. Керівник державної служби в органі державної влади - це посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в органі державної влади, до посадових обов'язків якої належать повноваження з питань державної служби у цьому органі державної влади, якщо інше не передбачено законом. Керівником державної служби в органі державної влади є керівник апарату цього органу, якщо інше не передбачено законом. Керівник апарату відповідальний перед керівником відповідного органу державної влади за функціонування державної служби в органі державної влади. Керівник державної служби в органі державної влади, якщо інше не передбачено законом, організовує проведення конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби; призначає осіб на посади державної служби та звільняє їх з посад; забезпечує створення належних умов для виконання державними службовцями своїх обов'язків; здійснює інші повноваження відповідно до закону. Тобто завданнями цієї посадової особи має стати забезпечення діяльності апарату органу державної влади, стабільності і наступності у його роботі, організація поточної роботи, пов'язаної зі здійсненням повноважень органу державної влади. 2. Вимоги до політичної нейтральності та лояльності державного службовця. Положеннями законопроекту передбачено, що державний службовець не має права бути членом політичних партій, організовувати страйки та брати в них участь. Державному службовцю забороняється брати участь у передвиборній агітації, крім випадків його реєстрації кандидатом на виборну посаду. Державний службовець під час виконання посадових обов'язків не має права демонструвати свої політичні погляди та вчиняти інші дії, що будь-яким чином можуть свідчити про його особливе ставлення до певних політичних партій (стаття 11 законопроекту). Доцільно наголосити на тому, що заборона щодо членства у політичних партіях для певних категорій осіб в даний час встановлена законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» «Про Державну прикордонну службу України», «Про Збройні Сили України», «Про Національний банк України», Митним кодексом України. Варто звернути увагу на те, що заборона або певні обмеження для державних службовців щодо участі в утворенні політичних партій та членства у них існують в багатьох країнах. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки система державної служби накладає найбільше обмежень щодо політичної діяльності. Це - реакція на систему призначення на посади згідно з партійною приналежністю, і вона спрямована на відвернення політизації державної служби. Обмеження поширюються на три головні сфери: (1) кандидатство на політичну посаду, (2) участь у політичних кампаніях і (3) внески політичних партій і перебування партії при владі. Починаючи з обмеження на перебування на політичній посаді, державні службовці не можуть бути кандидатами політичних партій практично на всіх політичних рівнях від федерального уряду, уряду штату та місцевого уряду. Діяльність від імені кандидатів політичних партій та ведення партійних кампаній також дуже обмежені. Обмежують виголошення промов, організацію кампаній, використання своїх імен для підтримки кандидата чи навіть відвідання політичних зібрань. Заборона щодо членства державних (цивільних) службовців у політичних партіях існує також у Польщі, Угорщині, Німеччині, Великобританії, Ірландії. Водночас, європейський підхід забезпечує для державних службовців можливість займатися політичною діяльністю. У країнах ЄС (зокрема, Австрія, Італія, Франція, Бельгія, Швеція, Португалія, Нідерланди) державні службовці мають право бути членами політичних партій. У деяких країнах державні службовці стають членами парламенту, зберігаючи за собою посади в державній службі, а для виконання своїх обов'язків беруть відпустки. Разом з цим такий підхід не означає, що вони можуть займатися відкритою політичною діяльністю водночас із виконанням будь-яких обов'язків на державній службі, оскільки в їхньому законодавстві наголос робиться на обов'язку бути політично нейтральним при виконанні своїх функцій. 3. Групи та підгрупи посад державної служби Статтею 4 законопроекту визначаються групи та підгрупи посад державної служби. Поділ посад державних службовців на групи та підгрупи встановлює більш чітку класифікацію в залежності від характеру та обсягу посадових обов'язків залежно від організаційно-правового рівня органу державної влади у порівнянні з діючим Законом України «Про державну службу». Посади поділяються на п'ять груп: А, Б, В, Г, Д; та кожна з груп - на чотири підгрупи. До підгруп А1, Б1, В1, Г1, Д1 належать посади державної служби в Адміністрації Президента України, Раді національної безпеки і оборони України, Апараті Верховної Ради України, а також Центральній виборчій комісії, Рахунковій палаті, Вищій раді юстиції (крім їх апаратів). До підгруп А2, Б2, В2, Г2, Д2 належать посади державної служби в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах, утворених Президентом України для здійснення своїх повноважень (крім Адміністрації Президента України), органах державної влади, повноваження (юрисдикція) яких поширюються на всю територію України. До підгруп А3, Б3, В3, Г3, Д3 належать посади державної служби в органах державної влади, повноваження (юрисдикція) яких поширюються на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя. До підгруп А4, Б4, В4, Г4, Д4 належать посади державної служби в органах державної влади, повноваження (юрисдикція) яких поширюються на територію одного або кількох районів. Новий підхід до класифікації посад на державній службі перш за все грунтується на функціях, що виконують державні службовці в органах державної влади, а не правовому статусі органів державної влади. 4. Умови вступу на державну службу та проведення конкурсу на заміщення вакантних посад У законопроекті детально прописано основні вимоги для проведення конкурсу за зайняття вакантних посад державної служби (це, зокрема, порядок утворення конкурсної комісії, оголошення про проведення конкурсу, документи для участі у конкурсі, результати конкурсу, повторний конкурс). Пропонується встановити єдині умови для вступу на державну службу та умови її проходження шляхом проведення відкритого конкурсу за деякими особливостями, визначеними законом. Статтею 17 проекту передбачено, що вступ особи на державну службу здійснюється шляхом призначення: - на посаду державної служби групи А - у порядку, визначеному Конституцією та законами України, без обов'язкового проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби. У разі коли рішення про проведення конкурсу приймає суб'єкт призначення, конкурс проводиться у порядку, визначеному спеціально уповноваженим державним органом з питань державної служби; - на посаду державної служби груп Б, В, Г і Д - за результатами конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Слід зазначити, що на відміну від діючого Закону України «Про державну службу» вже не передбачається створення в органах державної влади кадрового резерву, оскільки кадровий резерв, як свідчить практика, робить процедуру вступу та просування по службі неефективною. 5. Оцінювання службової діяльності державного службовця Законопроектом передбачається процедура оцінювання службової діяльності державного службовця на заміну двом процедурам - атестації та щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на них обов'язків і завдань. По своїй суті, обидві вони є формальними та не впливають на кар'єру державного службовця. Згідно з положеннями діючого законодавства атестація державного службовця проводиться раз на 3 роки, щорічна оцінка - щороку у період між атестаціями Відповідно до положень законопроекту від щорічного оцінювання державних службовців, буде залежати просування по службі, яке є головним чинником у визначенні потреби у підвищенні професійної кваліфікації державного службовця, що впливатиме на розмір заробітної плати за результатами виконання службових обов'язків. 6. Випробування, стажування, переведення, ротація державних службовців Законопроектом пропонується максимально відокремити службові відносини державних службовців від трудового законодавства, та визначити певні особливості, пов'язані з проходженням державної служби. При призначенні на посаду державної служби може встановлюватися випробування державного службовця з метою визначення відповідності рівня його професійної компетентності посадовим обов'язкам на відповідній посаді. Строк випробування встановлюється від 60 до 120 календарних днів (стаття 26 законопроекту). Основними завданнями ротації та стажування, передбаченими у законопроекті, є ефективне використання потенціалу державних службовців з урахуванням потреб держави, створення необхідних умов для їх службового та професійного росту, забезпечення рівних можливостей для просування по службі та закріплення державних службовців на службі, а також для зниження ризику корупції. При цьому законопроект враховує специфіку діяльності тих чи інших органів, у яких працюють державні службовці. Так, зокрема, статтею 31 законопроекту передбачається, що на посадах державної служби групи А проводиться ротація державних службовців за рішенням суб'єкта призначення, якщо інше не передбачено законом. 7. Оплата праці державних службовців Згідно з положеннями законопроекту (стаття 47 проекту) передбачається встановити нові підходи до оплати праці державних службовців, забезпечивши упорядкування умов оплати праці державних службовців шляхом посилення ролі посадового окладу в структурі заробітної плати та оптимізації кількості стимулюючих виплат; мінімальний розмір посадового окладу на посаді державної служби підгрупи Д4 (посади спеціалістів в органах державної влади) гарантується на рівні двох розмірів мінімальної заробітної плати (на даний час - 1920 грн.), що у порівнянні з діючими посадовими окладами спеціалістів, зокрема, районних державних адміністрацій перевищує майже в 4,5 рази. Такі положення забезпечать прозорість оплати праці державних службовців, усуваючи дискримінацію за міжвідомчим та територіальним принципом. 8. Компенсація половини ставки за кредитом на придбання або будівництво житла Статтею 49 проекту Закону передбачається, що державному службовцю, який має стаж державної служби більше трьох років, надається право на отримання компенсації половини ставки за кредитом на придбання або будівництво житла. Максимальний розмір кредиту на придбання або будівництво житла, за яким здійснюється компенсація половини ставки, становить шістдесят середньомісячних заробітних плат державного службовця. Таке право державний службовець зможе використати лише у тому випадку, коли він буде перебувати на квартирному обліку як такий, що потребує поліпшення житлових умов у порядку, визначеному Житловим кодексом України. 9. Дисциплінарна відповідальність державних службовців Законопроектом детально визначається дисциплінарна відповідальність державних службовців, яка передбачає вичерпний перелік підстав притягнення до неї та порядок накладення стягнень за дисциплінарні проступки. Порядок дисциплінарного провадження має бути врегульований на законодавчому рівні, оскільки дисциплінарна відповідальність є видом юридичної відповідальності. Крім того, у чинному Законі «Про державну службу» не передбачається системи дисциплінарної відповідальності державних службовців, і тому застосовуються відповідні недостатньо придатні в контексті законодавства про державну службу дисциплінарні норми КЗпП, які часто дозволяють в одних випадках необґрунтовано притягати державних службовців до дисциплінарної відповідальності, а в інших - ухилятися від дисциплінарної відповідальності державним службовцям. 10. Припинення державної служби. Законопроектом встановлено вичерпний перелік підстав для припинення державної служби. Враховуючи те, що законопроектом встановлено, що держава і державний службовець перебувають у публічно-правових, а не трудових відносинах, норми щодо звільнення державних службовців виписано з урахуванням необхідності забезпечення безперервного виконання функцій держави. Також положеннями законопроекту встановлюються певні особливості попередження державного службовця у разі звільнення за власним бажанням, зокрема, статтею 41 проекту Закону передбачено, що державний службовець має право звільнитися за власним бажанням, попередивши про це суб'єкт призначення письмовою заявою не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня звільнення. Норма щодо письмового попередження державним службовцем суб'єкта призначення про своє звільнення за власним бажанням кореспондується з нормою щодо процедури оголошення конкурсу. При отриманні такої заяви суб'єкт призначення у день її отримання може оголосити конкурс, встановити мінімальний 20-денний термін подання документів, і у день звільнення державного службовця (за умови успішного проведення конкурсу) призначити на посаду, що вивільниться, переможця цього конкурсу. У законопроекті 30-денний термін встановлено як такий, що надає державному службовцю право звільнитися за власним бажанням після його завершення, що не забороняє суб'єкту призначення звільнити державного службовця раніше, ніж сплинуть вказані 30 днів. Що стосується загального обов'язку попереджати державних службовців про наступне звільнення у зв'язку із скороченням чисельності або штату, реорганізації або ліквідації органу, в якому вони працюють, порушене питання врегульовано Кодексом законів про працю та Законом України «Про зайнятість населення», якими визначається загальний порядок забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників. Крім того частиною другою статті 6 проекту Закону передбачено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині, що не врегульована цим Законом. 11. Граничний вік перебування на державній службі та пенсійне забезпечення державних службовців. Згідно з положеннями законопроекту граничний вік перебування на державній службі становить 65 років. Отже, запропоновано передбачити законом можливість без будь-яких додаткових процедур у разі необхідності перебування на державній службі як чоловіків, так і жінок до досягнення ними 65 років. Статтею 50 проекту Закону пропонується визначити умови, норми та порядок пенсійного забезпечення державних службовців. На одержання пенсії державного службовця мають право особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проектом передбачається встановити, що пенсія державного службовця призначається в розмірі 80 відсотків його заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які відповідно до законодавства нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За кожний повний рік державної служби понад десять років пенсія збільшується на 1 відсоток, але загальний її розмір не може перевищувати 90 відсотків заробітної плати державного службовця. У всіх випадках заробітна плата для обчислення пенсії враховується в межах установленої законодавством на день призначення (перерахунку) пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (частини перша тринадцята статті 50 проекту). Згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (на даний час такий розмір складає 14400 грн). Прийняття законопроекту дасть змогу: - підвищити ефективність формування та реалізації державної політики; - забезпечити політичну нейтральність та підвищити професійність державної служби; - підвищити престижність державної служби та якість послуг, які надають державні службовці; - ввести в дію прозорий механізм прийняття на державну службу та її проходження; - створити політично нейтральний інститут державної служби; - підвищити рівень соціального та матеріального захисту державних службовців. | |
| Переглядів: 775 | |
| Всього коментарів: 0 | |
