| Головна » Файли » Мои файлы |
Рік Януковича
| 22.02.2011, 10:51 | |
| 25 лютого виповниться рівно рік, як до влади в Україні прийшла нова команда і президентом став Віктор Янукович. За цей період відбулося чимало знакових для України подій. Про підсумки першого року президентства Віктора Федоровича «Главреду» розповіли голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов та виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Концентрація влади в одних руках має позитиви Основним, що вдалося Віктору Януковичу за перший рік його президентства, є концентрація влади в руках глави держави і створення нового політичного режиму, вважає Володимир Фесенко. «Це не вдалося попереднику Віктора Федоровича. А він зумів сконцентрувати владу в своїх руках швидко і ефективно. Спочатку це було здійснено політично, а потім, вже восени, закріплено юридично», - зазначив політолог. І зараз цей процес триває в рамках адміністративної реформи, додав експерт. Фесенко переконаний, що концентрація влади в одних руках є неминучою і об’єктивною, про що свідчить досвід всіх без винятку пострадянських країн. На думку Володимира Фесенка, такі тенденції мають свої позитиви: вони допомагають подолати протиріччя, що існували в системі державного управління за минулої влади. «Конфлікти, які були між попередніми президентом і урядом, відсутність єдності в системі виконавчої влади, ставали серйозною проблемою, яка впливала на ефективність державної влади, навіть з точки зору привабливості України для інвесторів», - зауважив політолог. Проте ці ж тенденції мають і негативний вплив, наголосив експерт: вони створюють серйозні «виклики і проблеми функціонування конкурентної демократії». «Однією з основних проблем стала надмірна активність, що має політичні наслідки, правоохоронних і силових структур. Також наслідком концентрації влади є залежність судової системи від влади. Якщо раніше вона залежала від корупції, і на неї можна було впливати або через владні, або через корупційні чинники, то зараз виникла інша форма залежності: всі інституції судової влади залежать від єдиного політичного центру», - зазначив Фесенко. При цьому він зауважив, що судова система в Україні ніколи не була незалежною. Крім того, політолог наголосив, що несправедливо говорити про те, що з приходом до влади Віктора Януковича ми почали жити в умовах диктатури. «Насправді ми знаходимося у фазі вибору: або збережемо в країні конкурентну демократію, або в країні поступово формуватиметься керована демократія з чітко визначеною провідною роллю однієї політичної партії, зі зменшенням ролі опозиції і, відповідно, зі зменшенням чинників конкуренції», - зауважив експерт. Також Фесенко наголосив, що ще зарано виставляти оцінки новій команді, тому що «найцікавіше ще попереду». Антидемократичні тенденції Стабілізація політичної ситуації в Україні та відновлення управлінської вертикалі, що вдалося зробити новій команді за перший рік президентства Януковича, перетворилися на монополізацію влади в руках глави держави, вважає Ігор Жданов. «Поставлені під контроль виконавча та судова влада, створена пропрезидентська більшість у парламенті, правоохоронні органи та спецслужби працюють під контролем Адміністрації Президента, але при цьому немає ані парламентського, ані суспільного контролю над їхньою діяльністю. Все це об’єктивно підштовхує Україну до шляху керованої демократії», - наголосив політолог. На його думку, сьогодні несправедливо говорити про встановлення диктатури на Україні, тому що наразі країна знаходиться на транзитному шляху, напрямок якого досить зрозумілий. Жданов переконаний, що в Україні наростають серйозні антидемократичні тенденції. По-перше, за його словами, під приводом боротьби з корупцією відбувається «як мінімум вибіркове застосування законодавства, як максимум – політичні репресії проти опозиції». По-друге, занепокоєння викликає ситуація зі свободою слова. «З цим у нас є серйозні проблеми. Як відомо, «Репортери без кордонів» знизили рейтинг України на 42 пункти, ми опинилися на 131 місці за станом свободи слова. Тут проблема не стільки в масованій атаці влади на ЗМІ, скільки у двох обставинах: самоцензурі журналіста та позиції власників ЗМІ, як просто не хочуть сваритися із новою владою», - зауважив політолог. По-третє, на думку експерта, про антидемократичні тенденції свідчать два знакових рішення Конституційного Суду: про індивідуальне членство в коаліції та про відновлення дії Конституції зразка 1996 року. «Це означає, що Конституційний Суд втратив рештки легітимності і перетворився на політичного гравця. А влада довела, що вона може проводити будь-які, потрібні їй рішення, навіть не правовими, а квазіправовими методами», - наголосив Ігор Жданов. Зовнішньополітичні досягнення Позитивом зовнішньої політики нової владної команди є збереження курсу на європейську інтеграцію, переконаний Володимир Фесенко. Більше того, владі навіть вдалося певною мірою просунутися вперед цим шляхом, зазначив політолог. «Відбувається активна підготовка угоди з Європейським Союзом про асоціацію та зону вільної торгівлі. За даними офіційних джерел і тих, хто веде переговори, наразі узгоджено 95-96% питань. Тобто ми виходимо на фінішну пряму», - розповів експерт. При цьому він наголосив, що безумовно добре те, що ми зближуємося з ЄС, не зважаючи на серйозні внутрішні проблеми та зауваження Європейського Союзу. «Добре, тому що це дає змогу Європі впливати на українську ситуацію, в тому числі внутрішню», - додав фахівець. Другим позитивом, на думку Володимира Фесенка, є зняття конфліктних питань та потепління взаємин України та Росії. «Будь-які конфлікти з Росією, чому б вони не виникали, є серйозними викликами для розвитку України та суверенітету», - зазначив політолог. Проте експерт наголосив, що в перші місяці президентства Віктора Януковича спостерігалося надмірне тяжіння України до Росії. «Сьогодні українська зовнішні політика сконцентрована на утриманні балансу інтересів між Заходом і Росією. І нинішню зовнішню політику Януковича можна оцінити як багатовекторну», - вважає Фесенко. Причому тепер, за словами політолога, Україна не просто шукає баланс – вона шукає й нових стратегічних партнерів. «Це стосується і активізації відносин із Китаєм. Найближчим часом ми шукатимемо шляхів зближення з Індією. Думаю, що розвиток взаємин із країнами БРІК буде одним із важливих елементів зовнішньої політики Януковича», - прогнозує експерт. Розумна зовнішньоекономічна діяльність За перший рік президентства Віктора Януковича суттєво посилився зовнішньоекономічний напрямок України, переконаний Олег Устенко. «Раніше, принаймні протягом останніх чотирьох років, Україна не просувала своїх експортерів на світових ринках. Зараз вона серйозно цим займається, активно просуває імідж країни на світових ринках», - вважає експерт. З цієї точки зору, на думку фахівця, цілком розумними і обґрунтованими є міжнародні візити Віктора Януковича. «Правильною є спроба гри з Російською Федерацією, гра з США, відносини з Бельгією, європейська інтеграція. Розумний крок – спроба налагодити відносини з Китаєм, де є величезна кількість вільних грошей. Правильною була поїздка в Японію», - зазначив Олег Устенко. Оцінюючи всі дії нової команди в цьому напрямку, економіст вважає зовнішньоекономічний вектор «розумним і правильним». Водночас економіст наголосив, що «добре говорити про те, що є на карті України, і в які галузі вигідно інвестувати кошти, як це і робив Президент», проте цього зовсім недостатньо. «Необхідно вирішувати проблеми, пов’язані із інвестиційним кліматом у країні. Інвестор завжди бачить колосальний рівень корупції, ненормальне правове поле, відсутність верховенства закону, величезну кількість бар’єрів для ведення бізнесу. В результаті він десять разів подумає, чи вкладати йому свої кошти в Україну або шукати нові країни з кращими умовами», - зауважив фахівець. Масштабні реформи Позитивом діяльності нової владної команди Володимир Фесенко назвав «спробу розпочати масштабний реформаційний процес в Україні». До цього часу реформи постійно відкладалися, і «панували суто популістські підходи до соціально-економічної політики», а це суттєво гальмувало розвиток країни, наголосив політолог. Проте експерт висловив ряд зауважень до процесу підготовки і впровадження реформ. Реформи готуються в одному місці – Адміністрації Президента, а впроваджуються через Кабінет міністрів, розповів Фесенко. Історія ухвалення Податкового кодексу, за словами політолога, засвідчила наявність питань і до змісту реформ. «Відсутність суспільного діалогу, спроби провести реформу лише зверху можуть створювати конфліктні ситуації та конфлікти суспільних інтересів. Тому потрібна корекція курсу реформ, того, як він розробляється і реалізовується», - додав фахівець. Крім того, на думку Володимира Фесенка, складно буде досягти успішності реформ, якщо паралельно не вирішуватиметься проблема корупції в країні. «При чому потрібна масштабна боротьба з корупцією, не вибіркова, яка стосується лише окремих представників опозиції, а серйозна, системна і масштабна», - зауважив політолог. Ще однією проблемою реформаційного процесу, за словами експерта, є традиційне протиріччя українських еліт - «як узгодити між собою спроби оновлення, розвитку і одночасно перерозподілу ринків, сфер впливу в бізнесі». «Наразі одна частина команди президента намагається реалізовувати реформи, інша частина наводить порядок, використовуючи традиційні силові методи, а третя – займається перерозподілом ринків. Як це все поєднати? Це – серйозна проблема», - пояснив Фесенко. Водночас Ігор Жданов зазначив, що влада відносить до свого активу три реформи: судову, податкову та адміністративну. Але на його думку, «перші дві – це точно токсичні активи, а остання, адміністративна реформа, має досить суперечливий характер». Політолог зауважив, що експерти назвали судову реформу «одним кроком вперед і двома кроками назад» у забезпеченні справедливого, доступного всім громадянам суду. «Якщо раніше суд був корумпований, і все вирішували гроші, то сьогодні все вирішує владний дзвінок. Тобто з вогню та в полум’я. Не думаю, що зараз ми можемо сказати про те, що у нас існує справедливе судочинство», - наголосив експерт. Щодо податкової реформи Жданов зазначив, що не розуміє доцільність прийняття Податкового кодексу, головна філософія якого «бідні заплатять за багатих». «Така реформа, можливо, і має право на існування, але точно не відноситься до тих, які спрямовані на розвиток середнього класу в країні та основ політичної стабільності в державі», - зауважив політолог. Щодо адміністративної реформи експерт наголосив: «Всі злиття, поглинання і скорочення міністерств та відомств не мають жодного стосунку до адміністративної реформи. Головна мета адміністративної реформи – створити ефективний державний апарат. У нас же міністерства створювалися за політичними принципами: хто був ближче до влади, той і лобіював створення своїх міністерств, часто при цьому порушуючи законодавство України». На думку Ігоря Жданова, поки що реформаторські зусилля влади породжують більше запитань, ніж відповідей. Проте він переконаний, що «спроби провести реформи за рахунок простих українців приречені на провал». «Потрібні соціальні компенсатори, потрібно шукати такі шляхи, які б не створювали глибоких суспільних конфліктів», - підсумував фахівець. «Путінізація» України Нова владна команда намагається копіювати досвід Росії, переконаний Ігор Жданов. «Я впевнений, що існують різні групи впливу, одна з них, дуже впливова, штовхає Президента до встановлення режиму керованої демократії, а фактично до «путінізації» України», - зауважив політолог. Проте на його думку, ці спроби приречені на провал, оскільки «путінський» режим в Росії базується на кількох речах, які неможливі в Україні. «По-перше, «путінізація», режим керованої демократії в Росії, базується на суспільному договорі: влада забезпечує певні соціально-економічні права, а громадяни згодні на обмеження політичних прав. По-друге, в Росії висунута серйозна національна ідея – ідея Великої Росії, яку підтримує не тільки еліта, але й прості громадяни. По-третє, російська влада контролює ЗМІ, а великі олігархи перетворилися просто на найманих менеджерів. По-четверте, Путін має високий рейтинг, який легітимізує цей авторитарний режим», - розповів Жданов. Подібні явища неможливі в Україні, переконаний політолог. Наприклад, українська влада не може висунути об’єднавчу національну ідею. «Ідея «Великої України», напевно, на Сході сприйматися не буде. Входження в союз з Росією не буде сприйнято на Заході України», - пояснив експерт. Крім того, в Україні не може бути тотального контролю ЗМІ. Те саме стосується і олігархів, вважає Жданов. Спроби «путінізації» України, встановлення режиму керованої демократії, за словами політолога, призведуть до ситуації 2004 року, коли з одного боку барикад була влада, з іншого – більша частина суспільства. «Але цього разу не буде варіанту light (авт. – легкого), а буде hard (авт. – жорсткий) сценарій із неконтрольованими сплесками насильства», - зауважив Жданов. Помірне зростання економіки За перший рік президентства Віктора Януковича почалося поступове зростання економіки України після падіння на 15% в 2009 році, зазначив Олег Устенко. «Зростання не було колосальним, але було помірним: у 2010 році воно склало 4,2%. Схоже, прогноз Міжнародного фонду Блейзера на поточний рік, 4% економічного зростання, справдиться», - зауважив економіст. На думку експерта, ці тенденції обумовлені в першу чергу покращенням світової кон’юнктури. «Ожили світові ринки, почали зростати ціни на метали, продукти харчування, хімічну продукцію. Саме тому Україна, яка 50% ВВП отримує за рахунок експорту, змогла показати непоганий результат», - вважає Устенко. Крім того, економіст зауважив, що протягом всього 2010 року політичні аспекти суттєво впливали на прийняття економічних рішень та економічну політику країни. Держбюджет визначає всю логіку команди Януковича Державний бюджет став «наріжним каменем» в переговорах із міжнародними фінансовими інституціями, вважає Олег Устенко. Саме бюджет, на думку економіста, визначає всю логіку нової команди. «Принаймні, економічну», - уточнив експерт. Устенко пояснив, що в України завжди був колосальний дефіцит державного бюджету, «який є просто неприпустимим для такої країни, що розвивається, як Україна». «Неприпустимий, тому що гривня не є вільно конвертованою валютою, тому що Україна – не крупний гравець на світовому ринку, тому що Україна задихається від величезної кількості економічних проблем, що обтяжують країну», - додав економіст. За його словами у команди Віктора Януковича не було інакшого виходу, окрім як скорочувати дефіцит державного бюджету. Повернення довіри інвесторів За рік новій владній команді хоча б частково вдалося повернути довіру іноземних інвесторів до України, наголосив Олег Устенко. За його словами, торік в Україну зайшли 4,5 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, що вдвічі менше, ніж було у до кризовий період, але й більше, ніж у 2009 році (2,% мільярдів доларів). За прогнозами Міжнародного фонду Блейзера, у поточному році Україна отримає 7 мільярдів доларів іноземних інвестицій. Про поновлення довіри інвесторів, на думку Устенка, свідчить те, що Україна змогла реструктурувати свої борги – 110 мільярдів доларів. «Якби борги не вдалося реструктурувати, то Україна опинилася б у вкрай складному становищі. Тому що на сьогоднішній день вона не в змозі повернути всі свої борги. Степінь реструктурування боргу – 102%. Це означає, що отримавши можливість повертати борги через два-три роки, ми збільшили суму боргу», - зауважив економіст. Крім того, експерт нагадав, що в 2012 році розпочнуться серйозні виплати боргів. Тобто ми маємо лише цей рік і частину наступного, аби змінити ситуацію в країні на краще, наголосив Олег Устенко. за матерiалами: Главред | |
| Переглядів: 776 | Завантажень: 0 | | |
| Всього коментарів: 0 | |
