Головна » Статті » Управління юстиції

Адміністративне затримання

Переважна більшість людей цінує свою свободу — ми обираємо, ку­ди йти, з ким спілкуватись, коли лягати спати і коли прокидатись... Коли ж нашу свободу щось обмежує, то ми ставимось до цього вкрай негативно (кому з автомобілістів сподобається поява дорожнього знаку «В'їзд заборонено» на місці, де ще вчора його не було?). Але іс­нує обмеження свободи, яке викликає не просто невдоволення, а па­ніку, розпач, відчай... Це пов'язано із ситуацією, коли людина у фор­мі підходить і каже: «Прошу пройти зі мною до відділку...» Інакше кажучи, йдеться про те, коли вас затримують, арештовують. Ще се­кунду тому ви були вільною людиною, і ось — ви НЕ вільні! Це викликає страх і багато інших почуттів, які не назвеш приємними. А позаяк народна мудрість закликає не зарікатися ані від «суми», ані від «тюрми», то нашим громадянам слід бути обізнаними з деяких важливих юридичних аспектів адміністративного затримання.

Пересічним громадянам слід знати, хто має право здійснювати адміністративне затримання. Мають право на адміністративне затримання (ст. 262 КУпАП):

1)   органи внутрішніх справ;

2)   прикордонні війська;

3)   воєнізована охорона підприємств і установ;

4)   військова автомобільна інспекція;

5)   працівники СБУ

Що важливе знати про цей вид затримання? Перш за все термін затримання. Вас мають право затримати в адміністративному порядку лише на 3 години (ст. 262  КупАП). Проте Законом україни «Про міліцію» передбачена одна додаткова можливість. У ст. 11 п. 5 абз. З вказано, що в разі потреби встановлення особи й обставин пра­вопорушення вас можуть затримати на строк до трьох діб. У цьому випадку вимагайте негайно сповістити ваших родичів і встановити вашу особу, тому що після встановлення особи затримання перехо­дить у «розряд» 3-годинних і вас мають відпустити значно раніше.

Існує ще один «підводний камінь» цього виду затримання — це використання працівниками міліції ст. 185 КУпАП «Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції». Однією з неприємних особливостей цієї статті є можливість затримання ви­нної особи на строк «до розгляду справи судом, але не більш ніж на 24 години» (ст. 11 п. 5 абз. 6 Закону України «Про міліцію»). Отже, недобросовісний міліціянт може затримати будь-кого, пояснюючи це тим, що «я йому сказав не лаятись, а він не підкорився» (як правило, свідків цього, звісно, не знаходиться, або, навпаки, знаходяться «по­трібні» свідки). Законослухняним громадянам слід уникати зустрічей без свідків із працівниками міліції: якщо ви знаєте, що якийсь мілі­ціянт досить агресивно налаштований щодо вас, довести без свідків вашу невинуватість потім буде досить складно.

Як бачите, існують випадки, коли громадянин є досить безпо­радним перед свавіллям «поганих хлопців» у погонах. Але є і деякі методи захисту, які звичайні громадяни можуть використовувати в подібних випадках. Так, згідно зі ст. 5 Закону «Про міліцію», у ра­зі затримання особи або її арешту (взяття під варту) працівники міліції мають:

Вищенаведені норми є досить корисними самі по собі, а якщо затримання є безпідставним, то, сподіваючись на юридичну не­обізнаність громадян, більшість недобросовісних працівників міліції вважає такі процедури «зайвими» і нічого не роз'яснює та нічого не вручає (а це досить легко потім довести у суді). А без ви­конання вищенаведених вимог ст. 5 Закону «Про міліцію» затри­мання є незаконним і може мати наслідком порушення проти та­кого працівника міліції кримінальної справи за статтею 371 КК України «завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою» (караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років).

 

Категорія: Управління юстиції | Додав: rda (16.02.2011)
Переглядів: 254 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
���� ��� windows 7, �����������, ������� ����������� ������������ 2013